Історія 604

Моя кредитна історія –  Алєксєєвої Наталії Вікторівни, розпочалася у 2012 році, відколи я перенесла кілька операцій: видалення жовчного міхура та три операції на печінці, згодом у 2014 р. онкологічну операцію з видалення внутрішніх органів. Витрати на лікування перевищували 4 тисячі доларів, а пізніше ще 30 тисяч гривень. Вперше ми змушені були взяти кредити.

Тим часом у лютому 2014 року чоловік переніс інсульт, отримав тимчасову інвалідність, а в 2017 році – повторний інсульт, після чого отримав 2-гу групу інвалідності.

Ми намагалися вибратися з боргів, але в 2019 році наша донька Тетяна захворіла на менінгіт, і я знову була змушена брати кредити.

У 2020 році наша сім’я перехворіла на COVID-19. Я перенесла найважчу форму – мене реанімували у Київській міській лікарні №6.

Після мого одужання сталося ще одне потрясіння – ми дізналися, що син потрапив у боргову пастку. Він, щойно досягнувши 18 років, взяв кредити в 24 МФО на загальну суму близько 250 тисяч гривень. Його втягнули в це “друзі”, а фінансові компанії без перевірок видавали йому позики.

Коли почалися дзвінки від колекторів із погрозами, ми з чоловіком вирішили самостійно погасити борги сина, взявши кредити в кількох банках. 

У грудні 2020 року син вирішив кардинально змінити життя і підписав контракт на службу в ЗСУ. Він приєднався до 1-ї окремої танкової Сіверської бригади (в/ч А1815) і служив у Волновасі.

Здавалося, що найгірше позаду, але через деякий час ми дізналися, що син знову у боргах. Від безвиході ми самі звернулися до послуг МФО, сподіваючись на швидке погашення боргів. Але це була пастка: щоб закрити один кредит, доводилося брати новий.

У 2021 році чоловік знову потрапив до реанімації через внутрішню кровотечу. Лікування коштувало дорого, а ми вже були по вуха в боргах. Дзвінки від колекторів перетворили наше життя на кошмар.

У 2022 році війна внесла свої корективи: син потрапив у найгарячіші точки бойових дій – Чернігів, Бахмут, Лисичанськ, Авдіївку. Ми почали допомагати його підрозділу, займаючись волонтерською діяльністю.

Тим часом у травні 2022 року в нашій родині з’явилася ще одна проблема – мій двоюрідний брат Байда Віктор Миколайович, інвалід дитинства, отримав важку травму. Йому зробили операцію, яку ми повністю оплатили. Восени 2022 року йому ампутували ногу, а навесні 2024 року він переніс інсульт. Колишня дружина відмовилася доглядати за ним, і він повернувся до нас.

Лікування брата щомісяця коштує нам близько 8 тисяч гривень, а якщо я не можу доглядати за ним, ми змушені оплачувати перебування в спеціалізованому закладі (12 тисяч грн/місяць).

У 2024 році на чоловіка відкрили виконавчі провадження через борги перед МФО. Його рахунки заблоковані, а з зарплати вираховують 20%. 

Наразі, я хочу врятувати свою сім’ю та повернути нам гідне життя.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.